ПРО НЕДОЦІЛЬНІСТЬ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ОПЕРАЦІЙ З ВИВЕЗЕННЯ ЗА МЕЖІ МИТНОЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР"
Законопроектом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» (№ 7403-2 від 29.12.2017 р.), далі «законопроект», передбачається виключити пункт 63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення «Податкового кодексу України», тобто скасувати зміни до Податкового кодексу України, які були встановлені Законом України № 2245-УШ від 07.12.2017 і передбачають створення умов для максимальної переробки насіння ріпаку та сої всередині країни шляхом збільшення завантаження наявних та перспективних вітчизняних потужностей з їх переробки, що дасть можливість нарощувати виробництво та експорт продуктів переробки сільськогосподарської сировини (олії соєва та ріпакова, шрот).
Законопроектом не враховуються обставини, які складаються в Україні з переробкою насіння ріпаку та соєвих бобів через їх масований експорт.
Станом на 01.01.2018 року загальні потужності з переробки насіння олійних культур в Україні досягли 22.0 млн.тонн/рік, завантаженість потужностей не перевищує 65%. В основному переробляється насіння соняшнику завдяки дії експортного мита, запровадженню якого також здійснювався значний опір, як усередині країни, так і з-за кордону. Запровадження експортного мита на насіння соняшнику дозволило Україні стати світовим лідером з виробництва та експорту олії соняшникової, яка експортується у 124 країни світу
Потужності з переробки соєвих бобів досягли 5.4 млн.тонн/рік або 17 тис.тонн/добу. У 2017 році було перероблено, за даними Держстату України, 878 тис.тонн соєвих бобів, завантаженість потужностей склала 16,1%.
Потужності з переробки насіння ріпаку на початок 2018 року досягли близько 2.6 млн.тонн/рік або 8 тис.тонн/добу. Але перероблено у 2017 році, за даними Держстату України, лише 77 тис.тонн насіння ріпаку і завантаженість потужностей з переробки насіння ріпаку за підсумками 2017 року становить лише 3%.
У 2017/18 МР продовжується масований експорт сої та насіння ріпаку з України. Станом на 01.03.2018 року з врожаю 2017 року експортовано понад 2 млн.тонн сої (або 53% від валового збору) та біля 2.1 млн.тонн насіння ріпаку (або 96,2% від валового збору).
Через масований експорт сої та ріпаку в Україні виник критичний дефіцит цієї сировини для завантаження вітчизняних олійно-видобувних підприємств. І це при тому, що виробництво сої та ріпаку в Україні може підвищити завантаження вітчизняних потужностей з їх переробки до 70-80%.
Ситуація, що складається в Україні, відповідає положенням Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, коли сторони угоди можуть тимчасово встановлювати обмеження експорту з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для цієї сторони.
Посилання на те, що невідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку призведе до падіння закупівельних цін на них в Україні, що сукупно призведе до втрат виробників від 10 до 16 млрд.грн/рік, є суперечливим.
Падіння закупівельних цін не відбудеться через високу конкуренцію закупівель олійно-видобувними підприємствами. Це підтверджується ситуацією на ринку соняшнику, ціна якого в Україні (400-430 дол.США/тонну) на 100 дол.США вища, ніж в Аргентині та Росії (310 дол.США/тонну та 300 дол.США/тонну відповідно).
Метою законопроекту визначено «захист прав та законних інтересів сільськогосподарських товаровиробників, які експортують олійні культури…».
Проте, експортерами насіння ріпаку та сої є головно трейдери, а не сільгосптоваровиробники, які займаються його вирощуванням.
Перекриття автомагістралей на знак протесту проти скасування повернення ПДВ на при експорті сої та ріпаку організовано з метою постачання української олійної сировини за кордон, де зовсім недавно збудовані потужності по її переробці.
Зокрема, потужності по переробці імпортованої сої нарощує Республіка Білорусь.
У 2017 році ТОВ «Агропродукт» (м.Брест) переробило 70 тис.тонн імпортованих соєвих бобів. Російська ГК «Содружество» запустила у грудні 2017 року ОЕЗ «Белагротермінал» потужністю 2 тис.тонн/добу або 630 тис.тонн/рік, орієнтований на українську сою. Нарощування переробки імпортованої з України сої в Республіці Білорусь передбачається до 1,0 млн.тонн/рік.
Якщо раніше Білорусь імпортувала з України 100-120 тис.тонн соєвого шроту, то вже наприкінці 2017 року переорієнтувалась на закупівлю сої.
Таким чином, Україна втрачає одного із основних імпортерів українського соєвого шроту із часткою 34% від його загального експорту з України.
Потужності по переробці імпортованої з України сої нарощуються також в Ірані, Туреччині, Єгипті та країнах ЄС.
У разі прийняття даного законопроекту (№ 7403-2 від 29.12.2017 р.) Україна значно втратить можливість нарощувати виробництво та експорт продуктів з високою доданою вартістю. При експорті щорічно близько 5 млн.тонн олійних культур з України за кордон вивозиться додана вартість до 50 дол.США на тонні або понад 200 млн.дол. США. Таким чином, замість України в інших країнах світу створюються додаткові робочі місця та забезпечується надходження до їх бюджетів.
Збільшення ж переробки сої та ріпаку в Україні дозволить залучити близько 1 млрд.дол.США інвестицій та створити 1500 нових робочих місць.
Прес-центр